admin

Маляр. Штукатур. Лицювальник-плиточник

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПРОФЕСІЇ ШТУКАТУР:
– виготовлення розчину з сухих готових матеріалів і сумішей;
– накладання розчину на поверхню, що підлягає штукатурці;
– вирівнювання поверхонь; опорядження колон, балок, фасадів,
Штукатур є тим будівельним фахівцем, від якості роботи якого залежить, як буде виглядати будинок після введення його в експлуатацію.
Висококваліфікований штукатур за своїм рівнем наближається до художника. Результати роботи штукатура завжди на видноті, тому кажуть, що його робота є візитною карткою всіх будівельників, які споруджували будівлю.
Загальна характеристика професії маляр. Робота маляра полягає в підготовці і опорядженні внутрішніх і зовнішніх поверхонь будинків і споруд. Опоряджувати різноманітні поверхні можна фарбами, шпалерами, декоративними матеріалами із застосуванням різноманітних технік.
Штукатур повинен вміти:
– робити суцільне вирівнювання поверхні; – готувати розчини, мастики,  користуватися готовими сухими будівельними сумішами;
– підготовляти різні види поверхонь;
– виконувати опорядження стін і стелі;
– користуватися механізмами, інвентарем, пристроями, інструментами
необхідними для роботи;
– попереджувати і усувати дефекти опоряджувальних робіт;
– застосовувати нові технології опоряджувальних робіт.
Маляр фарбує дерев’яні і металеві поверхні з метою захисту їх від псування і корозії, а також, надання їм гарного вигляду. Поштукатурені, бетонні та інші мінеральні основи фарбують або оклеюють шпалерами для надання приміщенню естетичного вигляду, або щоб зробити їх зручними в експлуатації.
Сьогодні в малярній справі застосовуються найновіші, екологічно чисті і довговічні матеріали. Приміщення, де попрацював маляр стає чистим, красивим, затишним.

Повинен знати:

• властивості основних матеріалів і сумішей, що застосовуються під час виконання малярних та шпалерних робіт;
• основні вимоги до якості фарбування;
• будову механізмів для приготування та перемішування шпаклювальних сумішей;
• способи варіння клею;
• способи розкроювання шпалер.

Повинен уміти: виконувати прості роботи під час фарбування, обклеювання та ремонту поверхонь.

Сфера професійного використання

Будівництво завершених будівель; цивільне будівництво: завершальні будівельні роботи, роботи з реконструкції, реставрації, оновлення та ремонту.

Історична довідка.
Штукатурні роботи відносяться до великої групи опоряджувальних робіт, а професія штукатура займає особливе і дуже помітне місця серед інших будівельних професії. Виникла ця професія давно. Вже близько 5 тисяч років тому при будівництві будинків застосовували штукатурку з гіпсу.
Слово “штукатурка” – італійського походження, (від лат. – гіпс, вапно, алебастр). Це дало вченим підставу припускати, що винайшли штукатурку
італійські будівельники. На жаль, до наших дні дійшло дуже мало  документальних даних про цю професію, тому зараз неможливо встановити,
якими методами користувалися і які інструменти застосовували штукатури
тисячоліття тому.
Перші приклади використання глиняної штукатурки-обмазки зустрічаються в житлах напівземляночного типу, характерних для степових трайонів древньої Русі. Для більшості охайності і краси поверхні глиняної штукатурки покривали різноманітними барвистими візерунками. У якості речовин-барвників використовували сажу, червону глину, крейду й інші найпростіші “земляні” фарби, а зв’язувальними речовинами для них служили жир, кістковий мозок, рослинна олія і пізніше вапно.
До кінця XI ст.., коли перша Російська держава досягла зеніту своєї могутності й культурного розквіту, поряд із поліпшеним оздобленням живописом, мозаїкою й облицюванням керамічними плитками, широко застосовували вапняну штукатурку. Зовнішнє оздоблення монументальних будинків у XIII–XV ст.. істотно видозмінилося. Будівельники стали то штукатурювати зовнішні поверхні цегельних стін, оздоблюючи їх рустами, які створювали враження кам’яної кладки. Так з’явився один із найпростіших елементів декоративної штукатурки. Згодом багато чого змінилося в технології і методах штукатурних робіт, але незмінним залишається їхнє призначення: надавати окремим приміщенням і цілим будинкам естетичного вигляду. Адже штукатурка – оздоблювальний шар на поверхнях або надає їм певної форми і фактури. Це від штукатурів залежить, щоб стіни і стелі були рівними, без западин і горбів, дверні і віконні скоси дзеркально гладкими, архітектурні деталі геометрично чіткими. Це штукатури готують будинок або споруду під остаточне оздоблення – фарбування або облицювання. І ніяка фарба або, припустимо, шпалери не зможуть сховати брак, якщо він допущений штукатуром. Штукатурка має санітарно-гігієнічне, захисно-технічне і архітектурно-декоративне призначення.