admin | Uncategorized
Що відбувається з психікою людей під час війни?
Коли стається щось жахливе й неочікуване, спочатку настає шок. Ти дієш автоматично за програмою виживання. Розум намагається перебирати варіанти майбутнього, щоб якось підготуватися до нього, але планування обмежене кількома годинами.
Потім повертаються базові емоції, і шок можуть замінити різні стани, наприклад, відчай, жах, заперечення. Більшість українців відчули сильну ейфорію від того, що ми вистояли перші години та дні, і кинулися до бою. Це показує силу психічного ресурсу. Але ейфорія не може триматися постійно — це шкідливо для психіки. Тому, будь ласка, дуже добре запам’ятайте і просто знайте про цей цикл настрою. Коливання настрою — це НОРМАЛЬНО.
Психологічна війна — це атака на ідентичність кожного, на базові питання “Хто я?”, “Яка моя функція?”, “Яке моє місце у всьому, що коїться?”, “Що я маю робити?”. У військових із цим проблем переважно немає, там усе чітко, а в цивільних ідентичність під сильним ударом.
На фронті страшно, там немає місця провині, а в тилу вона деморалізує. І те, і те почуття нормальне в певних межах. Якщо воно поглинає людину, психіка не справляється. Від страху боєць заклякає на місці. Якщо в тилу переповнює провина, людина перестає нормально працювати.
Важливо не дозволяти провині заморожувати себе в бездіяльності.
Як не панікувати?
Потреба в безпеці – природня для людини, і говорити про свої відчуття – це нормальна реакція.
1. Зверніться до дихотомії контролю – це поділ речей на підконтрольні нам і ті, на які ми не можемо вплинути. Слід продумати кілька алгоритмів дій для різних варіантів розвитку ситуації – це допоможе позбавитися панічної поведінки і додасть впевненості.
2. Не позбавляйте себе речей, які приносять задоволення, нехай навіть маленьке, та заспокоюють. Це може бути кава або читання книги.
3. Робіть фізичні вправи. Фізичне навантаження дозволяє виробляти більше серотоніну та сприяє кращому сну. Чим більше ми боїмося, тим більше витрачаємо ресурсу на подолання порогу тривоги. Хороший сон, ситість та фізичне навантаження – це запорука стресостійкості.
4. Займіться активною роботою. Не сидіть на місці, не чекайте чогось, обов’язково продовжуйте жити, виконуючи прості побутові справи — це допоможе вашому тілу позбутися фізичної напруги, викликаної тривожністю.
5. Дозуйте отримувану інформацію. Оберіть кілька офіційних джерел та ЗМІ, яким ви довіряєте, оцінюйте отриману інформацію тверезо і робіть паузи у процесі читання новин. Паузи на фізичну активність, їжу, хобі тощо.
6. Переживайте неприємності лише по мірі їх надходження. Не потрібно додумувати, фантазувати, перебирати в голові різні варіанти розвитку події. Такі думки точно не слугуватимуть емоційній стабільності.
7. А головне – не залишайтеся сам на сам із власними переживаннями. Якщо є така можливість, об’єднайтеся із сім’єю та рідними, діліться своїми почуттями і спільно слідуйте порадам.
