Бібліотечна декада

Інтелектуальні ігри для старшокласників

ВІРТУАЛЬНІ ВИСТАВКИ

День памяті жертв голодоморів

                                                                             Зроніть сльозу, бо ми не мали сліз.

                                                                      Заплачте разом, а не поодинці.

                                                                       Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,

                                                                             Що мали зватись гордо – українці!

                                                                                                                    Ніна Виноградська

   ХХ століття для України стало  важким випробуванням. Україна пережила три страшні хвилі голодоморів.  Втім, наймаштабнішим був голод 1932 -1933 років, геноцид українського народу, який здійснив тоталітарний  комуністичний режим Радянського Союзу і який призвів до небачених безневинних жертв.

   Світлій пам’яті українців, які стали жертвами Голодомору 32 – 33 років, був присвячений захід «Запали свічку пам’яті», який відбувся в Вищому професійному гірничо-будівельному училищі.

   Участь у заході – пам’яті приймали здобувачі освіти Віктор Кривчич, Катерина Кравченко, Владислав Каракула  та завідувачка  бібліотеки Ольга Гришко. 

   Нехай пам’ять про тих, кого забрала голодна смерть згуртує нас, дасть нам силу і волю, мудрість і наснагу для оборони  і зміцнення власної держави. Бо лише здобуття Україною незалежності та демократичний шлях, який ми обрали, є надійною гарантією того, що це ніколи не повториться.

ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ !

Саме цими словами Україна проводжала в останню путь своїх синів та доньок. Тих, хто загинув за свою країну, за свій народ. І саме таку назву мали лінійки, що були проведені  в обох відділеннях ВПГБУ.

     Трагічні події лютого 2014 року не залишили байдужими нікого з присутніх. Знову від нас  пішли найкращі. Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули в Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Так  уперше  полеглих учасників акцій протесту назвала  поетка Тетяна Домашенко у вірші «Небесна сотня воїнів Майдану»,  який вона написала уже 21 лютого 2014 року.

     Хвилиною мовчання вшанували користувачі освіти та педпрацівники  тих, хто  заплатив за свої переконання найвищу ціну – життя.  Але людина живе стільки, скільки про неї пам’ятають. Хто віддав найдорожче  за честь, за волю, за право бути Українцем, житимуть вічно.

  • Share :